З мальовничих краєвидів побудований Дермань - 

Городище, Пропастище, за Залужжям лісок-Грань, 

То Батиївка, Турецька, різні урочиська такі,

І річка Устя витікає, несе воду у ставки

У дерманьський, лебединський, далі тече в Горинь.

Дермань, то могутній дуб, і під ним грубий корінь.

І в майбутьньому щороку грубшати він буде

Бо в Дермані виростають знамениті люди.

Ще з п'ятнадцятого віку, як нас на світі не було,

Знамениті люди світу прикрашали це село.

Костомаров, Наливайко, Мелентій Смотрицький,

Князь Острожський з Острога приїжджав на бричці, 

Любувались красотою дерманських пейзажів,

І кожен з них по своєму і мріяв, і важив.

І відчувши у Дермані насолоду повну,

Монастир побудували - красоту духовну, 

Що красується віками, є чим похвалитись, 

Всі жінки з чоловіками йдуть Богу молитись,

І діточок ведуть з собою до святого храму, 

Щоб змалку вірили у Бога і шанували маму.

При Союзі в монастирі на тридцять років інтернат зробили,

А тепер знову монастир підвівся з могили.

Протів того, що було тепер не зрівняти

Добудовує і прикрашає Вероніка Мати

За два роки появився велий будинок, новий

Метрів сорок довжиною і двохповерховий.

Не побачить все очима, важко уявляти,

Що так жінка Єгуменя може керувати.

Слава і святість монастирська не згасне ніколи,

Бо тоді і народились дерманськії школи - 

Монастирська, приходська, вчительська, народна,

А тепер Дерманська гімназія - велич благородна.

А в двадцятому столітті, це вже було не так давно,

Також багато людей знатних народило це село.

Це письменники такії: Улас Самчук та Борис Тен,

Знатний фізик, вчитель школи - Кисельчук Євген.

Як хіруг Олексій Ясень, що в Здолбунові живе,

Я кажу правду, без прикраси, і все так як воно є,

Це не лікар - чудотворець, не описати всіх чудес,

Вже не один смертельно хворий з його працею воскрес.

Узяти Мишенка Дмитра, як коні поламали,

Ні сусіди, ні рідня надії не мали,

Що він буде ще хоч жити, не то працювати,

А Ясен зробив козака, що може танцювати.

Кандидатами наук гордиться школа наша,

Галабурда Юрій, Олійник Микола і третій Кравчук Саша.

Професор Адам Войтюк, що в Дрогобичі живе, 

Пише праці наукові про теперішнє й нове.

Хоче ще таке сказати, і це якраз по темі,

Герасимчук Микола, важний академік,

Проживає  в Киеві, економіст за фахом

Багато робить для країни під її власним дахом.

Шановний Коник Ярослав, що в Рівне депутатом,

Піклується він про школу як про дітей тато.

Коник думає про Дермань на кожному кроці

Багато школі допоміг він у цьому році.

На кожне свято приїжджає співець Кульчинський Ярослав,

Не сотні, тисячі талантів Дермань від себе в світ послав.

Я міг би довше говорити, сказати більше новостей,

Та іще хтось схоче дати привітання для гостей,

Бо в нас сьогодні, любі гості, свято як ніколи,

Прославляєм людей знатних і Дерманські школи.

І на прощання побажання висловлює Микола, 

Хай мужніє Україна та дерманька школа.